- піджимати
- —————————————————————————————піджима́тидієслово недоконаного видурідко
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
віджимати — а/ю, а/єш, недок., віджа/ти, відіжму/, відіжме/ш; мин. ч. віджа/в, жа/ла, жа/ло; док., перех. 1) Вичавлювати рідину з чого небудь. 2) Перучи, стискати та викручувати білизну тощо. 3) тех. Послаблювати тиск якого небудь затискача … Український тлумачний словник
піджимати — а/ю, а/єш, недок., піджа/ти, підіжму/, підіжме/ш, док., перех., рідко. Підгортати під себе або притискати до себе (ноги, хвіст і т. ін.). || Міцно стуляти, стискати (губи) … Український тлумачний словник
повіджимати — а/ю, а/єш, док., перех. Віджати все чи багато чого небудь … Український тлумачний словник
віджимати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
повіджимати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
віджати — див. віджимати … Український тлумачний словник
віджимання — я, с. Дія за знач. віджимати й віджиматися 1) … Український тлумачний словник
віджиматися — а/ється, недок., віджа/тися, відіжме/ться, док. 1) Витікати внаслідок стискання (про рідину). 2) тільки недок. Пас. до віджимати 1), 2) … Український тлумачний словник
піджати — I див. піджимати. II див. піджинати … Український тлумачний словник
піджимання — я, с. Дія за знач. піджимати … Український тлумачний словник